Ситуація у виробництві зерна озимої пшениці Україною у поточному сезоні складається досить напружено. Основними негативами є:
- недосів на значних площах;
- сівба в пізні терміни;
- істотне скорочення фінансових вкладень у виробництво;
- використання менш якісного, порівняно з попередніми роками посівного матеріалу;
- спрощення технології вирощування.
В комплексі все це спричинить негативний вплив на продуктивність культури, а відтак і на валове виробництво зерна. Розрахунки та практика свідчать про те, що вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією з метою отримання 8-10т/га зерна з врахуванням теперішніх цін на супроводжуючі матеріали та енергоносії вимагає фінансових вкладень на рівні 40-45тис. грн./га. При цьому найбільш затратною статтею витрат є застосування добрив. Питома вага витрат на використання мінеральних добрив під пшеницю сягає 60% в структурі виробничих витрат. Тому переважна більшість фермерів істотно зменшують дози мінеральних добрив під всі культури, включаючи пшеницю. Так, уже восени при посіві дози складних добрив зменшені вдвічі, або й зовсім не внесені. На весну, в кращому випадку, планують вносити у вигляді підживлень 80-100 кг/га діючої речовини азоту, в багатьох випадках лише 30-50 кг/га. Таким чином, питання максимально ефективного використання обмеженого ресурсу добрив, зокрема азотних в умовах, що склалися набуває великої ваги.
При побудові стратегії підживлення посівів озимої пшениці у весняно-літній період поточного сезону враховують наступні обставини:
- можливі обсяги азотних добрив, їх форми;
- наявність технічних засобів для внесення добрив;
- генетичні особливості сортів у посівах господарства;
- стан рослин при виході із зимового спокою;
- час відновлення весняної вегетації;
- зволоженість грунту та прогноз температури повітря та опадів після відновлення вегетації.
За наявності мінімальної кількості азотних добрив (30-60кг/га д.р.) роздрібне їх внесення втрачає сенс. Зазначену кількість добрив варто внести в один прийом, але за умов, які гарантуватимуть їх максимальну дію. У більшості випадків таку кількість добрив вносять у ранні терміни, коли спостерігається добре зволоження верхнього шару грунту при відновлення вегетації рослин пшениці. Найбільш актульним вказаний термін буде при пізньому відновленню вегетації та на слабкорозкущених, слабкорозвинених посівах.
Підживлення азотними добривами в ранні терміни також актуальне для сортів, у яких короткий період весняного кущіння, обумовлений їх генетичними особливостями. До таких сортів, наприклад, відносяться окремі сорти озимої пшениці селекції Лімагрейн: Авеню, Алтіго, ЛГ Арнова, ЛГ Абсалон, Дагмар.
У випадках раннього відновлення вегетації, особливо на площах з добре розкущеними, сильними з достатньою густотою (понад 800шт на кв. м пагонів) рослинами виконати підживлення вказаними невисокими дозами добрив варто пізніше – в кінці фази кущіння-на початку виходу в трубку (фаза 29-30). Підживлення азотом в даний період сприятиме кращому формуванню репродуктивних органів – елементів колосу і його структури.
За наявності резерву добрив 80-100кг/га д.р. і більше, особливо за умов нормального вологозабезпечення варто застосувати роздільне двократне внесення: по таломерзлому грунту або при відновленні вегетації і у фазу виходу рослин у трубку. При ранньому відновленні вегетації нормально розкущені, розвинуті рослини підживлюють за схемою 30:70%, тобто 30% дози азоту в перше підживлення і 70% у друге; недостатньо розкущені посіви підживлюють відповідно за схемою 60:40%, або 50:50%. Приблизно така ж схема підживлень може бути на нормально розкущених посівах при оптимальних, чи пізніх термінах відновлення вегетації рослин.
Достатньо високе забезпечення рослин мінеральним азотом у період закладки і формування репродуктивних елементів (фаза 25-30) особливо актуальне для сортів, у яких фаза весняного кущіння більш тривала. До таких сортів відносяться сорти озимої пшениці селекції Лімагрейн: ЛГ Егмонт, ЛГ Керамік, Фріскі, Ейфорія, Плеяда. Вказані сорти досить ефективно засвоюють азот як мінеральних добрив так і грунту. Завдяки високій регенеративній здатності, подовженому періоду весняного кущіння а також більш ефективному засвоєнню азоту та інших елементів живлення дані сорти навіть при відносно пізніх жовтневих термінах сівби у центральних та західних областях України здатні продукувати понад 10т/га якісного зерна. Так, за даними наших екологічних випробувань проведених у Вінницькій (Вінницький район) та Черкаській області (Уманський район) у 2021р. вищевказані сорти висіяні в жовтні за інтенсивної технології вирощування забезпечили урожайність 10,2-12т/га.
Як відомо, дія добрив залежить від зволоженості грунту. При завчасному внесенні добрива по так званому мерзло-талому грунті врозкид добрива гарантовано добре контактують з грунтовою вологою, легко досягають кореневмісного шару і при відновленні вегетації легко споживаються рослинами. Проте, при надто завчасному внесенні добрив до настання весняної вегетації рослин існує велика ймовірність непродуктивних втрат азоту добрив внаслідок процесів денітрифікації, які мають місце у перезволоженому грунті в анаеробних умовах. Тому оптимальним можливо вважати внесення азотних добрив приблизно за тиждень до відновлення вегетації або під час відновлення вегетації як тільки дозволяє стан грунту.
Певні ризики непродуктивних втрат азоту можливі при завчасному виконанні першого підживлення на схилових землях, особливо коли поле повністю не звільнилося від снігового покриву внаслідок площинного змиву. На таких ділянках більш виправданим буде внесення добрив максимально близько да часу відновлення вегетації.
З огляду на те, що на великих площах озима пшениця увійшла в зиму нерозкущеною відповідно грунт не закритий листям збільшується ризик швидкого пересихання верхнього шару, утворення шпарин відтак зростають непродуктивні втрати вологи та погіршується дія внесених добрив. Тому, виконуючи підживлення азотними добривами в більш пізні фази (29-32), коли верхній шар грунту сухий, або існує така загроза внесення добрив доцільно поєднувати з послідуючим суцільним розпушуванням грунту культиваторами, які обладнані ротаційними робочими органами, пружинними, зубовими боронами. За відсутності таких знарядь можливо підживлення виконати прикореневим способом за допомогою дискової сівалки. При застосуванні механічних знарядь слідкують за якістю роботи не допускаючи сильного пошкодження рослин. Як свідчить практика, чудові результати на підживленні пшениці забезпечує використання культиваторів з інєкційними робочими органами, які дозволяють вносити рідкі азотні добрива (КАС, РКД, аміачна вода) прикоренево локально на глибину 6см.
Перераховані вище способи підживлення пшениці азотними добривами з однієї сторони забезпечують кращий їх контакт з грунтовою вологою, пришвидшують їх споживання рослиною, а з іншої – дозволяють попередити непродуктивні втрати вологи, покращити газообмін, мікробіологічні процеси в грунті, дихання кореневої системи а відтак і всі фізіологічні та ростові процеси рослин. Візуальний ефект підживлення пшениці за такими способами спостерігається вже через декілька днів. За даними окремих публікацій ефективність добрив внесених таким способом на 20-40% вище, порівняно з розкидним.
При виконанні підживлення озимої пшениці важливе значення має вибір форм азотних добрив. Найбільш поширеними азотними добривами, які використовуються для підживлення озимої пшениці є: аміачна селітра, вапнякова селітра, карбамід, сульфат амонію, карбамідо-аміачна суміш (КАС). За грамотного застосування всі вони близькі за ефективністю. Однак, при виборі тих, чи інших добрив в економічних умовах, що склалися в першу чергу звертають увагу на ціну, зокрема на вартість 1кг діючої речовини в тому, чи іншому добриві. Розрахунки виконані на основі теперішніх пропозицій поставщиків добрив показують, що ціна 1 кілограма діючої речовини азоту в залежності від виду добрив коливається в межах 0,9-1,1 грн. Відносно дешевше вартує азот карбаміду і вапнякової селітри. В решти вказаних вище добрив ціна азоту практично однакова і складає 1,1грн/кг.
При плануванні підживлень варто враховувати, що більш дешеві діючі речовини азоту вапнякової селітри та особливо карбаміду діють повільно особливо за низьких температур, коли процеси нітрифікації мляві. Про те, дія даних добрив більш тривала, порівняно з добривами, у яких азот знаходиться у нітратній формі. Тому ці добрива можливо застосовувати на добре розвинутих, розкущених посівах а також на менш розвинутих при виконанні другого підживлення бажано із заробкою в грунт. Всі інші види азотних добрив застосовують незалежно від розвитку рослин та термінів внесення.
Звертають увагу на те, що при виконанні другого підживлення карбамідо-аміачною сумішшю (КАС) концентрація робочого розчину не повинна перевищувати 20% а краплина має бути великою, що убезпечить рослини від опіків. До розчину КАС можливо також додавати ті, чи інші мікродобрива.
З метою більш ефективного засвоєння азоту добрив рослинами а також оптимальної закладки генеративних органів, структури колоса варто внести у фазу кущіння на нерозкущених посівах 1-1,5ц/га сульфату амонію у поєднанні з такою ж кількістю аміачної селітри. На добре розвинутих посівах можливе внесення цієї ж дози у поєднанні з іншими видами азотних добрив.
Микола Романенко, кандидат с.г. наук
